- намочити
- —————————————————————————————намочи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
намочити
Смотреть что такое "намочити" в других словарях:
намочити — НАМОЧ|ИТИ (5*), ОУ, ИТЬ гл. Пропитать влагой, намочить: и намочи ѥмѹ сво˫а хлѣбы... и ˫асть и дасть ѥмѹ водѹ и пi. ПрЛ XIII, 103а; намочивъ же старець ковригъ. рекше сѹхы˫а посмагы, и ѹливъ ѹксѹсъ... дасть ц(с)рю (ἔβρεξεν) ГА ХIII–XIV, 257а; ||… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
намочити — див. намочувати … Український тлумачний словник
исполочити — намочити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
намоченъ — (1*) прич. страд. прош. к намочити: възьмъши намочено сочиво и въсыпавши въ кошьничю. иде въ пѹстыню. ПрЛ XIII, 139а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
задрипати — аю, аєш, док., перех., фам. Намочити, забруднити одяг, взуття і т. ін., ходячи по росі, болоту … Український тлумачний словник
задрипатися — аюся, аєшся, док., фам. Намочити, забруднити себе, свій одяг, взуття і т. ін., ходячи по росі, болоту … Український тлумачний словник
наквацювати — ю/ю, ю/єш, док., перех., розм. Багато, добре намазати, намочити що небудь … Український тлумачний словник
намочений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намочити … Український тлумачний словник
помочити — мочу/, мо/чиш, док., перех. 1) Док. до мочити. 2) Намочити всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; понамочувати … Український тлумачний словник
понамочувати — ую, уєш, док., перех. Намочити багато чого небудь … Український тлумачний словник
